Виробництво накопичувачів енергії в Європі: поточний стан та перспективи

Зростаюче забруднення навколишнього середовища і стурбованість змінами клімату породили тренд екологічної свідомості, яка змушує людство шукати «зелені» альтернативи для багатьох промислових процесів. І літій-іонні акумулятори входять у список таких альтернатив. Крім можливості накопичувати електроенергію, згенеровану відновлювальними, але непостійними, джерелами енергії, вони мають здатність знижувати навантаження на мережу, а також є ключовою складовою безвуглецевого транспорту.

Популярність «чистого» транспорту в Європі зростає. І на тлі цього руху, а також для залучення інвестицій у цей сектор у жовтні 2017 року було створено так званий Європейський батарейний альянс (European Battery Alliance – EBA). Головною метою EBA є створення конкурентоспроможного ланцюжка для виробництва акумуляторних батарей, який включає в себе всі процеси від видобутку необхідної сировини до переробки використаних акумуляторів. Таким чином, Європа намагається взяти на себе ініціативу виробника накопичувачів енергії, так як з огляду на місцевий зростаючий попит в цьому сегменті, покладатися на азіатський аутсорсинг (як це було раніше і все ще залишається сьогодні) стає економічно невигідно і ненадійно.


Місце Європи серед батарейного буму


Потреба у виробництві акумуляторів росте семимильними кроками. Якщо існуючий на сьогодні попит на літій-іонні батареї оцінюється в 78 ГВт•год на рік, то вже до 2023 року попит зросте у 8,5 разів – до 660 ГВт•год, а до 2028 року – до 1100 ГВт•год. Існує 2 основні драйвери, які змушують робити настільки сміливі прогнози. Перший – це глобальна експансія електромобілів з перспективою збільшення кількості електрокарів до 200 млн вже до 2028 року. Другий драйвер – нарощування темпів установки систем по накопиченню енергії (energy storage) у побутовому і промисловому секторах. Як у першому, так і в другому випадках акумулятор є ключовим елементом, навколо якого будується вся екосистема.

Згідно з даними агентства Benchmark Mineral Intelligence, за підсумками 2018 року в світі було 296 ГВт•год встановлених потужностей з виробництва акумуляторів. З цього обсягу в Європі знаходиться тільки 6,9%, в той час як в Азії – 83,4%, у США – 9,8%.

          Мощности гигафабрик в мире

У середині травня 2018 року Єврокомісія (ЄК) повідомляла про необхідність створення в Європі як мінімум 10-20 так званих «гігафабрик» (фабрики масового виготовлення акумуляторних елементів з виробничою потужністю від 1 ГВт•год/рік і більше). Наявність гігафабрик дозволить задовольнити потреби в акумуляторах. За деякими оцінками, до 2025 року обсяг ринку продажів акумуляторів в ЄС може скласти 250 млрд євро і продовжить своє подальше зростання. Упустити такий ласий шматок було б нерозумно. У квітні вже нинішнього року, ЄК представила детальну стратегію щодо впровадження плану створення виробничих потужностей. За новими оцінками, Європі буде потрібно від 20 до 30 гігафабрик і ключовим фактором успіху називають «масштаби і швидкість приватних інвестицій».


Гігафабрики: реальність і очікування


Європейський ринок залишається відкритим для нових потужностей і судячи з настрою азіатських компаній саме вони і мають намір заповнити відсутні ланки виробничого ланцюга. Сьогодні 3 з 5 найпотужніших гігафабрик світу розташовані у Китаї. У Європі працюють кілька виробників, найбільш впевненим з яких управляє китайська LG Chem. Їх завод, розташований неподалік від Вроцлава, Польща, випускає літій-іонні батареї з 1995 року, а виробництвом акумуляторів для автомобілів зайнявся тільки у 2000 році. Виробнича потужність заводу – 15 ГВт•год/рік, до 2023 року планується її збільшення до 22 ГВт•год/рік.фабрики производства литий-ионных батарей

У 2018 році корейська компанія Samsung SDI завершила будівництво нового заводу недалеко від Будапешта. Відповідно до заяв представників компанії завод буде виробляти батареї для 50 000 електромобілів на рік.

У найближчому майбутньому на території Європи запрацює цілий ряд подібних гігафабрик. Свої плани по будівництву вже представили такі компанії як: Northvolt, GigaVaas, CATL, Daimler, SK Innovation та інші, тим самим виробничі потужності можуть збільшиться більш ніж у 10 разів.

Якщо роль Європи, як виробника акумуляторних батарей, істотно посилиться, то це збільшить споживання ресурсів, необхідних для такого виробництва. При тому, що Європа знаходиться у вкрай залежному становищі від імпортних ресурсів, що у майбутньому може призвести до високої вартості і фінансових ризиків всього виробничого ланцюжка. Доступ до 5 основних елементів (літію, нікелю, кобальту, магнію і графіту), які необхідні для виробництва батарей, є ключовим пунктом на шляху до реалізації планів Єврокомісії. Звідки європейці можуть ці ресурси отримати?

critical minerals


Роль України в ланцюгу виробництва акумуляторів


Європа ставить перед собою завдання диверсифікувати поставки необхідних матеріалів, включаючи весь можливий видобуток на своїй території. І ось у цьому контексті хочеться сподіватися, що на Україну звернуть увагу, тому що на території нашої країни, за непідтвердженими даними, зосереджені чималі обсяги літію (500 млн тонн оксиду літію). Освоєння цих покладів може істотно спростити реалізацію планів європейців. Але тут виникає питання: «А чи знають європейці про багатства наших надр?».

Аналізуючи черговий звіт ЄК про сировину для акумуляторів ( «Report on Raw Materials for Battery Applications»), який був опублікований у листопаді 2018 року, напрошується висновок, що в Україні літію не існує. Чому Євросоюз не помічає українські літієві багатства? І чи тільки Євросоюз?

У свою чергу, Володимир Омелян (міністр інфраструктури) у недавньому інтерв'ю говорив про наявність в Україні як літію і кобальту, так і інших важливих компонентів для виробництва батарей. Відсутність інтересу іноземних компаній до України міністр головним чином пояснює зволіканням з прийняттям закону про електротранспорт, який був розроблений ще у 2017 році.

Чи зверне увагу потенційний інвестор на багатства українських надр? Чи зможе Україна перетворити існуючі ресурси в економічну вигоду? Технології не стоять на місці, і як довго літій буде користуватися таким великим попитом, як сьогодні, – невідомо. Успішні дослідження, припустимо, з водневими двигунами можуть звести потребу в літії до мінімальних обсягів. Таким чином, своєчасне залучення інвесторів може покласти початок розвитку нової індустрії на території України.

Теги: літій

Читайте також

Частка ВДЕ в виробництві електричної енергії (ІІІ квартал 2019)
Розвиток сектору ВДЕ у II кварталі 2019
Місце ВДЕ у світовій генерації 2050 року