Морські вітропарки стануть основою електроенергетики Європи — DW

12 вересня міністри енергетики членів Євросоюзу Бельгії, Данії, Німеччини, Ірландії, Люксембургу, Нідерландів, Франції та Швеції, а також Норвегії, яка у багатьох сферах тісно співпрацює з ЄС, погодили та оприлюднили у Дубліні надзвичайно амбітний інвестиційний план. 

Він передбачає, що вже у 2030 році потужність вітропарків у Північному морі збільшиться майже в чотири рази - до 76 ГВт, до 2040 року складе 138 ГВт, а до 2050 року, коли в Євросоюзі хочуть досягти кліматичної нейтральності, має досягти 260 ГВт.
У результаті - навіть за неповної реалізації цієї програми - те море, яке сьогодні забезпечує Європу насамперед трубопровідним газом і нафтою, зокрема й еталонним європейським сортом Brent, перетвориться на гігантську «зелену електростанцію», повідомляє DW.

«Чому саме морські? Тому що у відкритому морі вітри завжди сильніші і постійніші, а вітроелектричні установки - потужніші, оскільки на них встановлюють більші лопаті. До того ж, на суші в густонаселених європейських країнах не так легко знайти потрібні площі для встановлення великої кількості вітрогенераторів - якщо, звичайно, не віддавати під них землі сільськогосподарського призначення, скорочуючи тим самим можливості для виробництва продовольства.

Особливо сильні вітри дмуть у Північному морі між Британськими островами, Скандинавією і континентальною Європою. Не випадково символом Нідерландів з давніх-давен є вітряки. І не випадково саме ця порівняно неглибока частина Атлантичного океану вже зараз лідирує на континенті за кількістю та розмірами діючих вітропарків, сумарна потужність яких наближається до 20 гігават (ГВт). Це можна порівняти з 20 енергоблоками атомних електростанцій, адже вони часто мають потужність 1 ГВт (або 1000 МВт)», - зазначає видання. 

Для інших морів, що омивають Європу, 20 ГВт - величезна цифра, але для Північного моря це лише початок. 

Досі такі країни, як Данія, Німеччина, Бельгія чи Нідерланди, будували на своєму шельфі вітропарки переважно для власних потреб, принаймні вони підключали їх до своїх мереж електропередачі. Однак 18 травня політичні лідери цих чотирьох держав на саміті у данському Есб'єргу за участю голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) домовилися про колективне використання майбутніх потужностей.

Вони вирішили надалі з самого початку північноморські вітропарки, що споруджуються, з'єднувати підводними кабелями одразу з кількома країнами, що має забезпечити перетікання електроенергії туди, де її найбільше потребують. Ініціативу четвірки лідерів європейської вітроенергетики підтримали інші прибережні держави, тому зустріч 9 міністрів енергетики, що відбулася 12 вересня, стала прямим продовженням травневого саміту.

На ній концепцію спільного використання морських вітропарків, підключених за допомогою інтерконекторів до електричних мереж цілої низки країн, було поширено на весь північноморський регіон (за винятком Великобританії, що вийшла з Євросоюзу). Водночас, міністри домовилися про прискорення процедури видачі дозволів на будівництво як національними регуляторами, так і на рівні ЄС.

ХОЧУ ДОПОМОГТИ KOSATKA.MEDIA! ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?

Як повідомлялося, країни Євросоюзу, які мають вихід до Балтійського моря, домовилися про розвиток співпраці з метою зміцнення енергобезпеки регіону та збільшення потужностей енергії вітру у сім разів до 2030 року. 

Теги: відновлювальні джерела енергії, вітрова енергетика

Читайте також

Попит на бензин і дизель зріс на 20% через перехід на генератори - АЗС
НКРЕКП змінила норми споживання електроенергії
На Одещині вже подали електрику об'єктам критичної інфраструктури